НАВІЩО ПОТРІБНІ ЗАПИТИ ДАНИХ?

У першому ж десятилітті активного застосування механізму "Відкритих даних" у світовому співтоваристві накопичилася маса прикладів, коли за допомогою даного механізму були виявлені численні факти корупції, ініційовані сотні соціально-значущих інформаційних сервісів і впроваджені десятки систем по прийняттю ефективних рішень в державному управлінні. Конкретні приклади всіх цих досягнень внаслідок застосування механізму "Відкритих даних" наведені у відповідному розділі нашого порталу "Чому Відкриті дані?".

Здавалося б, на тлі всього вищесказаного та з урахуванням проголошених нашою країною пріоритетів по демократичному розвитку та боротьби з корупцією, Україна мала б оперативно взятися за повсюдне впровадження механізму "Відкритих даних". І дійсно, у відповідь на потреби часу в 2015 році з'явився закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних”.

Метою даного закону стало всебічне сприяння впровадженню механізму "Відкритих даних" за рахунок їх централізованого розміщення на українському національному порталі Відкритих даних.

Але, на жаль, як показує практика, створення вищеназваних порталів Відкритих даних - лише перший етап у процесі реалізації намірів держави надати суспільству доступ до цих даних, оскільки наступним самим складним процесом є заповнення названих вище порталів безпосередніми даними.

Так, ще за рік до появи закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних”, навесні 2014 року в Україні з'явився свій національний портал "Відкритих даних". Однак, даний портал не отримав належного розвитку в нашій країні. Так, за півтора року його функціонування в портал було внесено лише близько 100 наборів даних, та й то, тільки за рахунок волонтерських ініціатив самих розробників порталу. Це мізерний показник, що становить стотисячні частки відсотка в порівнянні з аналогічним порталом "Відкритих даних" США, на якому в даний час налічується близько 158 мільйонів наборів даних.

Існує цілий ряд причин, які об'єктивно пояснюють вищеназване відкидання механізму "Відкритих даних" українським суспільством на прикладі вже створеного "Національного порталу відкритих даних". Це відбувається, як в силу особливостей історичного розвитку, так і в силу певної, специфічної ментальності нашого громадянського суспільства. Але основними причинами такого неприйняття "Відкритих даних" українцями все ж є:

  • Відсутність інструментів (Web-ресурсів) для легкого збору, систематизації та застосування "Відкритих даних" з ініціативи громадських організацій і приватних осіб на основі надання ними відповідних запитів до органів державної влади.

  •  Небажання чиновників займатися додатковою роботою по публікації "Відкритих даних" на загальнодоступних Internet ресурсах. Тут знову ж єдиним засобом до спонукання чиновників розміщувати необхідні "Відкриті дані" на Web-ресурсах може стати тільки лише законодавчо закріплене за ними зобов'язання відповідати на направленні їм запити від приватних осіб, громадських організацій та комерційних структур. У цьому плані наш портал має механізм подачі запитів, у відповідь на які чиновники змушені будуть або публікувати на порталі "Відкриті дані", або давати аргументовану відмову від надання таких даних у відповідь на направлений запит.

Таким чином, застосований на нашому порталі механізм накопичення "Відкритих даних" на основі запитів знизу з ініціативи громадськості суттєво допоможе вирішити перераховані вище проблеми і дозволить забезпечити порталу повноцінне функціонування. Природно це стане можливим за умови активного сприяння в роботі порталу та у формуванні запитів з боку, як громадських організацій, так і приватних осіб.